ВЕЛИКОДНЄ ВІТАННЯ НАСТОЯТЕЛЯ

Великоднє привітання  Парафіяльній Управі, сестрицтву, братству, парафіянам, прихожанам і всім вірним.

В побудові Української держави Церква не може стояти осторонь…Наша Церква хоче взяти активну участь у розбудові незалежної Української держави... Без єдиної Православної Церкви в Україні, як гаранта духовної незалежності держави, не може бути Української держави”.   Патріарх Філарет -  червень 1996 

                                     Дорогі брати і сестри!                                             

Христос Воскрес!

Святкуємо радісно це Свято над Святами – Христове Воскресіння з мертвих, що є рівночасно печаттю й найвищим доказом Правди Його святої науки. Як на весні кожного року проміння сонця збуджують природу до нового життя, так і світло Христового Воскресіння відновляє нове життя в душі людини.                                                 

В цих Великодніх днях –  наша Свята Мати - наша Церква кличе: Воскресіння день, і просвітімось торжеством, і один одного обіймімо і назовім братами - і тим, що ненавидять нас, простім все, заради Воскресіння. (Пасхальна рання).  

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ 

 

 

 

Різдвяне послання митрополита Київського і всієї України Епіфанія

 
13 Березня 2019

Дорогі браття і сестри!

Христос народився!

Славімо Його!

Такі короткі й прості слова цього нашого традиційного християнського вітання, але наскільки глибоким змістом наповнені вони, адже засвідчують нашу віру в те, що обітниця Божа справдилася, Спаситель світу воістину з’явився, друга Особа Пресвятої Тройці – предвічний Син Божий – народився від Духа Святого і Марії Діви, ставши також і Сином Людським. «Немовля народилося нам – Син даний нам» (Іс. 9: 6), – пророкує святий Ісая, вказуючи, що народження Ісуса Христа відбулося саме для нас.

Цю ж думку пояснює і святитель Григорій Богослов, кажучи про народження Спасителя: «Він з’являється заради нас, народившись, щоб як Він дав нам буття, так Він і дарував нам блаженне буття… Ось, що ми святкуємо, ось, що ми прославляємо цього дня: пришестя Бога до людей для того, щоб нам переселитися або, краще, повернутися до Бога…, щоб, відклавши стару людину, зодягнутися в нову (Еф. 4: 22 – 24), і як вмерли ми в Адамі, так ожили у Христі (1 Кор. 15: 22), з Христом і народжуючись, і розпинаючись, і погребаючись, і піднімаючись».

Через гріхопадіння наших прабатьків зло, тління і смерть увійшли в саму людську природу, пошкодивши її. Тому людина, створена Богом для блаженного вічного буття, через відступлення від Творця стала підвладною стражданням і смерті, визволитися від яких власними силами не здатна. Чому не здатна? Тому, що не сама себе людина створила і не своєю волею з’явилася у бутті, але є творінням Божим і Його волею створена з пороху земного. Таким чином, без Бога не може людина очиститися від влади гріха, і тому потребує Спасителя – Того, Хто визволяє її від рабства злу, Того, Хто відновлює її природу, Того, Хто повертає її до єдності з Творцем.

Предвічний Бог став людиною і, як пророкував святий Ісая, «узяв на Себе наші немочі, і поніс наші хвороби […], ранами Його ми зцілилися» (Іс. 53: 4, 5). Саме тому радіють небеса і земля, саме тому славословлять ангели та втішаються люди, адже прийшов Переможець смерті, народився Спаситель, Який відроджує нас для життя вічного.

Ми знаємо, що Господь Ісус Христос звершив все необхідне для спасіння всіх людей, але від кожного з нас особисто залежить, чи приймаємо ми цей дар вічного життя, приготовлений для нас. Тому свято Різдва Христового – це не лише нагадування нам про давні історичні події у Вифлеємі Юдейському, це не лише нагода для добрих мрій і побажань, для спілкування з рідними й близькими, для подарунків та веселощів. Різдво Христове – це особистий заклик до кожного дати своїм життям відповідь на все те, що Спаситель зробив для нас.

У чому полягає ця відповідь? У виконанні волі Божої, викладеної для нас у двох заповідях: «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю […], а ближнього твого – як самого себе» (Мф. 22: 37 – 39). Гріх розділяє, а любов – єднає. Гріх відділив людину від Бога, гріх робить нас чужими одне одному, а любов відкриває для нас єднання між собою в добрі та правді, любов повертає нас до втраченої колись єдності з Небесним Отцем.

Тому в ці святкові дні, осмислюючи значення Різдва Христового, радіючи, що Син Божий народився «заради нас людей і заради нашого спасіння», маємо спонукати себе до виконання волі Божої, до викорінення зі своїх сердець ворожнечі, неправди та всього того, що віддаляє нас від Господа і від ближніх, всього того, що протилежне любові. Не легка ця справа, і не в одну мить досягається успіх, але саме для того і прийшов Спаситель світу, щоб допомогти нам у її звершенні, зміцнити нас у боротьбі з гріхом, дати силу перемогти диявола.

Дорогі брати і сестри!

Всі ви знаєте, що 15 грудня 2018 року у Святій Софії Київській відбувся Об’єднавчий собор, який поклав основу для відновлення єдності українського православ’я. Двері нашої єдиної помісної Православної Церкви України відчинені для всіх, хто бажає разом у ній служити Богові та її народові.

Попереду багато спільної праці для зміцнення цієї єдності. Найперше маємо надалі підносити молитви за Церкву, за подолання ворожнечі та за примноження любові. Також і ми самі маємо відкласти минулі протистояння, відчуження і ворожнечу, бо лише через прощення одне одному ми можемо справді утвердити єдину помісну автокефальну Українську Православну Церкву. Пильнуймо: заклики до розпалювання ворожнечі чи до насильства відкидаймо, а те, що слугує любові та миру, – приймаймо.

Щоразу, коли промовляємо слова молитви Господньої «прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», усвідомлюймо, що ми не повинні уподібнюватися немилосердному позичальнику з притчі, який упросив царя пробачити йому великий борг, а сам не побажав значно менший борг пробачити ближньому своєму.

Дорогі браття і сестри!

У ці святкові дні сердечно вітаю всіх вас зі святом Різдва Христового, а також із Новим Роком. Вітаю Президента України Петра Порошенка, Верховну Раду України й Український уряд. Наші спільні теплі вітання передаємо Збройним силам України й усім нашим мужнім захисникам, які жертовно захищають Батьківщину, підносимо до Бога свої молитви за них і просимо в Нього оберігати їх. Від Золотоверхого Києва надсилаємо також вітання і молитовні побажання тим, хто святкує народження Сина Божого в умовах окупації, в полоні чи несправедливому ув’язненні, і просимо в Господа для них підтримки та захисту.

У ці радісні дні подякуймо Господу нашому Ісусу Христу за всі Його благодіяння, виявлені до нас, до нашої Церкви й України. Нехай Всемилостивий Бог простить усі наші гріхи вільні й невільні, утвердить єдину помісну автокефальну Українську Православну Церкву, дарує нашій державі перемогу та справедливий мир, благословить Україну й увесь український народ у 2019 році.

Заради нас Син Божий у смиренні прийшов у світ, закликаючи кожного до миру, злагоди та єдності, щоб ми ходили дорогою правди і не піддавалися на оману. Зробімо все від нас залежне, щоби дати добру відповідь на цей заклик!

Христос народився! Славімо Його!

Епіфаній,
Митрополит Київський і всієї України

Різдво Христове,
2018 / 2019 р.,
м. Київ

Різдвяне вітання настоятеля Катедри Святого Андрія

Христос народився!

Славімо Його!

Дорогі брати і сестри!

Вітаємо Вас з радісними святами Різдва Христового, Нового 2020-го року Божого, святого Богоявлення і Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Сьогодні наші душі наповнюються радістю та внутрішним спокоєм, оспіваним ангелами в різдвяну ніч: “Слава на небі Богові, а на землі мир людям доброї волі” (Лк. 2,14). Святий апостол Павло, пояснюючи значення Різдва Христового, говорить: “Усе ж від Бога, Який примирив нас із Собою через Христа і дав нам службу примирення” (ІІ Кор. 5, 18-19). У ці святкові дні наша Свята Церква пробуджує в нас почуття братерської любові з закликом примиритися з своїми ближніми.

Ми радіємо, що наша Свята Помісна Українська Православна Церква поволі, але невпинно приєднує в своє лоно пробуджених українських дітей. Свято Народження Господа нашого Ісуса Христа приходить до нас, щоб з піднесенням духу, разом з більшістю українського народу, ми активно увійшли у лави розбудови і закріплення Єдиної Помісної Української Православної Церкви. Ми тішимося успіхами Української Держави і одночасно, сумуємо і відчуваємо біль коли “свої люди” ганьблять українські святині, коли зневажають український народ, коли спішать вислуговуватись перед недругами української нації.

З щирою і незрадливою християнською любов’ю вітаємо з Рідзвом Христовим Предстоятеля Помісної Української Православної Церкви Блаженнійшого Епіфанія Митрополита Київського і всієї України, Святійшого Патріарха Філарета, Собор Єпископів, духовенство і всіх вірних нашої Святої Церкви. Усвідомивши значення народження Сина Божого, ми повинні з більшою надією дивитися у майбутнє. Сьогодні події в Україні викликають страх і невпевненість у завтрішньому дні, бо віковічний ворог українського народу знову зазіхає на територіальну цілісність України і хоче знищити духовність українського народу.

У ці різдвяні дні, коли небесне благовістя про мир сприймається серцем, коли піснеспіви про благовоління Боже до людей лунає в наших храмах і наповнює радістю наші душі, – просимо Вас, дорогі брати і сестри, кому доля української нації не є байдужою – піднести щирі молитви, щоб Господь Бог дарував перемогу над видимими і невидимими ворогами України. Помолімось, щоб новонароджений Ісус Христос підкріпив нашу віру; віру в перемогу українського народу – перемогу добра над злом, бо з нами Бог, а Бог переможеним не буває. Помолімось, щоб Пречиста Діва Марія захистила своїм покровом Українські Збройні сили, добровольчі батальйони, та всіх тих які захищають українську землю, і весь український народ. Дай, Боже, всім нам злагоди, єдності, мудрості і братолюбства! Вітаємо Вас, дорогі брати і сестри, з Різдвом Христовим і Новим Роком! Нехай благодать Різдва Христового, мир, радість, любов, єднання, здоров’я і благополуччя, небесні ласки і щедроти будуть з усіма нами, українцями – завжди, нині, і повсякчас! 

Христос народився! Славімо Його!   

Дорогі брати і сестри!  Україна святкує Різдво Христове у складних умовах: на Донбасі йде війна, наші найкращі сини і дочки помирають за волю України, люди страждають. Церква закликає вірних до терпіння у стражданнях. Але сенс земного життя полягає не в терпінні, а у праведності і благочесті, в любові один до одного і в любові до Бога. Праведність – це властивість життя людини, коли вона співстраждає і співчуває знедоленим, і виконує покладені на неї обов'язки. Україна – миролюбива держава. З нами правда, а там, де правда, – там Бог, а де Бог – там завжди перемога. Тому ми віримо в нашу перемогу!  Одночасно, в ці випробовуючі часи нашої Батьківщини просимо щоденно помолитися за нашу Нескорену Україну:«Господи Боже сил, Боже спасіння нашого, Ти Єдиний твориш чудеса. Поглянь в милості і щедротах на смирення рабів Твоїх і чоловіколюбно вислухай і помилуй нас: бо вороги наші зібралися на нас, щоб погубити нас і знищити державу нашу та святині наші. Допоможи нам Боже, Спасителю наш, і визволи нас, заради слави імені Твого, і нехай до нас будуть додані слова, сказані Мойсеєм: будьте сміливими, стійте і побачите спасіння від Господа, бо Господь переможе за нас. Так, Господи Боже, Спасителю наш, не пом’яни беззаконь і неправд людей Твоїх і не відвертайся від нас гнівом Своїм, але в милості і щедротах Твоїх відвідай смиренних рабів Твоїх, що до Твоєї милості припадають: повстань на допомогу нам і подай воїнству нашому з Ім’ям Твоїм перемогти. Погуби наміри і неправедні насмілення тих, хто йде на нас війною. Молимось до Тебе, Владико миру і спокою нашого, щоб як щезає дим, так нехай щезнуть вороги наші, і як прах розсипається від лиця вітру, так нехай розвіються їхні злі думки знищити державу нашу Українську. Господи, втихомир тих, хто противиться заповідям та постановам Твоїм. Поверни їм пам’ять Твоєї заповіді: Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. А для тих, хто противиться цій Твоїй заповіді, пошли гнів, скорботу і ангелів лютих, які вселять в них страх і пам’ять про те, що і вони себе християнами називають. Нехай же Господи буде воля Твоя над нами і, якщо Твоє Провидіння буде таким, щоб покласти воїнам нашим у битві за Віру і Україну душі свої, то і їм прости гріхи їхні, і в день праведного Твого Суду подай вінці нетління. Але віримо і молимось Тобі Великодаровитий, Господи, що Ти захистиш, втихомириш і напоумиш та до спокою приведеш всіх. Бо Ти єси захист і перемога, і спасіння, для тих хто надіється на Тебе і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь!